Codein напиток Lean (лин) Нижний Новгород

Парень, я тебе расскажу одну историю, которая произошла на прошлой неделе. Знаешь, я решил немного отдохнуть и сорваться на концерт в Крокус Сити Холл. Но прежде чем попасть туда, я сделал небольшую закладку - купил кодеин. Ты в курсе, что это такое? Вот такая штука, которая эйфорию даёт и просто заставляет тебя отключаться от реальности. Да вот, я встретился с моим старым приятелем, который занимается "травкой". Он мне предложил сырой кодеин - самая настоящая химия, которую ты просто добавляешь в стакан с напитком и пьешь. Знаешь, это вот рецепт настоящей жизни, супер-наслаждения. Окей, я согласился и втюхал эту дрянь себе в организм. Пойду на концерт, да? Пошли с ним вместе, зажигая пакетики кодеина перед выходом. Чувствовал себя, как герой из фильма, знаешь? Мы вошли в Крокус Сити Холл, где было уже огромное количество разъяренных фанатов. Я чувствовал себя, как на взрывной волне. Эта доза кодеина загасила винт в моей голове. Вместе со своим приятелем мы начали "травить" толпу, делая наши заклинания, обмениваясь пакетиками, словно сувенирами. Музыка раздавалась громко и ритмично. Я чувствовал каждую ноту внутри себя, каждый удар барабана будто заменял мой собственный сердцебиение. Я растрачивал свои эмоции на полную катушку, испытывая настоящий кайф. Под фаршем треков я становился все больше и больше под наркотическим воздействием. Чувствуешь, парень, это была какая-то невероятная магия, словно я путешествовал по другому измерению. Но тут мне стало плохо. Я чувствовал, что "ту мач" было слишком. Мои ноги стали дрожать, а голова кружилась. Я потерял свое центральное равновесие и попал в другую реальность. И вот, в самый неудачный момент, я упал. Окружающие люди были в шоке, но мне было все равно. Я чувствовал себя, как главный герой, которого пытаются остановить, но никто не может. На сцене музыканты продолжали играть, словно ничего не произошло. Я пытался сосредоточиться на музыке, чтобы не потеряться окончательно. Но увы, это было слишком сложно. Один парень, видимо, сочувствующий, помог мне встать и выйти из толпы. Я ему благодарен, что он не оставил меня на произвол судьбы. Итак, парень, в итоге я понял, что такие эксперименты с наркотиками - это слишком опасно. Кодеин может тебя загубить, если ты неудачно его "травишь". И я больше не собираюсь попадать в такие ситуации. Я понимаю, что это была моя ошибка, и я не повторю ее. Все, парень, будь осторожен и не играй с наркотиками.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.